«Особливості формування громадянської компетентності

учнів початкової школи»

Однією з наскрізних ліній Державного стандарту є громадянська компетентність, розвиток якої готує учнів до ефективної участі у громадському житті, в сім'ї, у колективі, до успішної взаємодії з іншими, солідарності та рівності на основі поваги до прав людини, мирного співіснування. Громадянська компетентність пов’язана з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

Основа громадянськості закладається в дитячі роки. У «Розмові з молодим директором школи» В. Сухомлинський дає таку пораду: «… займіться перспективою становлення людини – громадянина,» адже «дитина, якій сьогодні сім років, яка не сміливо переступає поріг школи і виводить у зошиті кружечки і палички, через десять років, на ваших очах стане громадянином».(Слайд 2) 

У сучасній школі ідеї громадянського виховання органічно вписуються у зміст і методику навчальної і позаурочної роботи, в організацію життєдіяльності школярів.

Мета громадянського виховання: (Слайд 3)

- успадкування духовних надбань українського  народу;

- вивчення вікових традицій та героїчних сторінок історії українського народу та його Збройних сил;

- виховання моральної відповідальності за все, що робиться на рідній землі, палке прагнення боротися за розквіт, велич і могутність Батьківщини, готовності її захищати;

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму та інших доброчинностей.

Оскільки в молодшому  віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш прийнятними є такі форми роботи: (Слайд 4)

- Народні  ігри, козацькі забави

- Екскурсії

- Сюжетно-рольові ігри

- Бесіди, дискусії

- Конкурси  малюнків,  поробок

- Творчі роботи:  складання кросвордів, казок

- Екологічні  та благодійні акції

- Проекти

- Ігри,вікторини, інсценізація

Напрямки громадянського виховання: (Слайд 5)

-         формування уявлень про сім’ю, рід, родину і родовід;

-         формування знань про історію держави, державні символи;

-         ознайомлення з явищами суспільного життя;

-         краєзнавство;

-         ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

формування знань про людство.

Процес виховання громадянина – це система виховної роботи на уроці та в позаурочній діяльності спрямована на формування свідомого громадянина з почуттям любові до народу та Батьківщини.

Практичне виховання молодших школярів здійснюю на уроках та позакласних заходах.

Безпосередньо на уроках української мови, літературного читання, природознавства, курсу «Я у світі», трудового навчання, мистецтва.

Опосередковано на уроках математики через умови задач.

Рідна мова - найважливіший засіб патріотичного виховання (Слайд 6)

На уроках української мови звертаю увагу дітей на багатство і милозвучність української мови, намагаюсь захоплювати дітей іі красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову і спілкуватися нею.

Завдання:

-         звернути увагу дітей на багатство і милозвучність української мови;

-         пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати рідну мову.

Я розробила посібник Каліграфічні хвилинки на уроках української мови з використанням народознавчого матеріалу. (Слайд 7)

Розробила нестандартні уроки в яких вивчення матеріалу тісно пов’язано зі знайомством з народними традиціями, народним календарем українців.

Найбільші можливості у здійсненні завдань громадянської компетентності містять уроки літературного читання. На них через тексти повчального і виховного змісту виховую у молодших школярів любов до рідного краю, Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, почуття гордості за відомих людей України.

Тема українського патріотизму і громадянськості є наскрізною у творах Т. Г. Шевченка. Велику увагу приділяю вивченню біографії поета та його творчості. Учні працювали над проектом «Тарас Григорович Шевченко – великий поет і художник». Кожна група дітей займалася пошуковою і дослідницькою діяльністю знаходила інформацію про пізні періоди життя поета, складали кросворди за біографією поета та сторінками його творів.

На уроках з природознавства виховується любов до природи рідного краю, Батьківщини, екологічна культура.

Так на уроці «Рослини – символи України» діти познайомилися з українським національним віночком оберегом дівочої краси і долі. Цікаво  було дізнатися про значення кожної квіточки і стрічки у віночку. Учні самі виготовили віночки і понесли їх у родину, у свій дім як маленькі обереги. Учні працювали над проектом «Збережемо первоцвіт». Готуючись до нього юні пошуковці і дослідники збирали легенди, вірші, лікарські властивості перших квітів нашої місцевості. (Слайд 8)

Одним із вагомих напрямків розвитку патріотизму є виховання на бойових і героїчних традиціях народу. (Слайд 9)

Учні відвідують наш шкільний музей бойової і трудової слави і разом з батьками поповнюють експонати. Проводимо класні години, уроки мужності, запрошуємо солдатів АТО.

До дня захисника Вітчизни Урок мужності. Діти вручили солдатам подарунки з побажаннями і вдячністю, обереги. (Слайд 10)

Одним із напрямків патріотичного виховання є духовне виховання особистості. Виховання дітей  6-10-ти років В.Сухомлинський називав школу сердечності. Я намагаюсь вчити дітей добру, милосердю, любові до ближнього, толерантності. В цьому напрямку працюю у взаємозв’язку з недільною школою. Учні мого класу відвідують заняття у цій школі, де вивчають закон Божий. Разом з батьками приймають участь у святах, співають пісні.

У нашому селищі є Храм Серафима Саровського. Його засновано на місті цілющого джерела. Разом з дітьми проводимо операцію «Збережемо джерело». Діти прибирають біля нього, слідкують за чистотою. (Слайд11)

На території Храма побудовано вертеп, у якому учні інсценують релігійні історії, на різдвяні свята ставлять вистави.

Збереження звичаїв і традицій народу не можливе без знання родинних коренів. Я пропоную маленьким вихованцям пошукову творчу діяльність, яка базується на відтворені свого родинного дерева, пізнанні родинних коренів, створенні гербу своєї родини.(Слайд 12)

Залучаю батьків до участі у святах, класних годинах, екскурсіях. У нашому класі працює творча майстерня. Ми з учням їх мамами та бабусями власними руками виготовляємо сюжетні витинанки, аплікації, вироби із шкіри, паперу, із солоного тіста, оздоблюємо вироби технікою вишиванки українського орнаменту. Дуже подобається нам виготовляти ляльки-мотанки. Така лялька за народним повір’ям захищає людину, дім, охороняє сон дітлахів. Наші вироби представлені на міських конкурсах декоративно-прикладного та обжиткового мистецтва «Таємниці народних ремесел» та були переможцями. (Слайд 13-14)

Школа у нашому селищі – це осередок культури та освіти. Ми проводимо свята, благодійні акції, ярмарки де приймають участь мешканці. На день селища у вересні свято прикрасила танцювальна композиція «Ми діти твої, Україно!». Прийняли участь всі класи школи. Таким чином ідею національної культури, свідомості, патріотизму доносимо до наших мешканців. (Слайд 15)

Навчаючи дітей намагаюсь виховувати справжнього громадянина, патріота своєї землі, який буде жити і творити в майбутньому.

Результативність роботи:

- виникла зацікавленість у дослідженні історії рідного краю народних традицій, бажання їх берегти;

-         пошукова активність трансформувалась у допитливість;

-         з’явилось відчуття особистої значущості від залучення до різних видів роботи. (Слайд 16)